12 грудня 2019 | A A A
В Державній аудиторській службі України діє телефон довіри (044) 485-17-85, також громадяни можуть звернутися до Державної установи «Урядовий контактний центр» за номером 1545
Пошук
«Грудень 2019»
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
дата з:
по:
1

...
Головна  » Новини» 79,8 млрд грн – додаткові резерви для покриття дефіциту Пенсійного фонду України версія для друку
79,8 млрд грн – додаткові резерви для покриття дефіциту Пенсійного фонду України 3 грудня 2019  |  Пресслужба Держаудитслужба

Держаудитслужба провела державний фінансовий аудит Пенсійного фонду України за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якого установлено чинники, які негативно впливають на формування доходів бюджету Пенсійного фонду України та призводять до виникнення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України.

По-перше, високий рівень тіньової економіки та неформальної зайнятості населення спричинюють недоотримання Пенсійним фондом України надходжень сум ЄСВ, розподілених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та є одним із чинників, які зумовлюють виникнення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України.

Проведеними під час аудиту розрахунками установлено, що додаткові надходження коштів Пенсійного фонду України у разі повної легалізації зайнятості могли б становити від 9,3 млрд грн до 26,0 млрд грн у 2016 році, від 20,9 млрд грн до 35,3 млрд грн у 2017 році та від 24,0 млрд грн до 42,5 млрд грн у 2018 році.

Через високий рівень тіньової економіки та неформальної зайнятості Пенсійний фонд України щорічно недоотримує значні обсяги надходжень, а  заходи впливу за допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є недостатніми і не сприяють попередженню вчинення таких порушень.

Аудит засвідчив, що при суттєвому зменшенні ставки єдиного внеску (майже удвічі) кількість застрахованих осіб за 3 роки (2016-2018 роки) зросла збільшується на 3,4%, а кількість платників ЄСВ – на 2,7%. Отже, зменшення ставки єдиного внеску до 22% не сприяло легалізації зайнятості в України.

Крім цього, відсутність законодавчо установленого мінімального розміру заробітної плати для керівників підприємств, працівників, які виконують складну та відповідальну роботу, дає змогу страхувальникам мінімізувати суму нарахованого і сплаченого ЄСВ шляхом нарахування мінімальної заробітної плати усім працівникам підприємства.

Аудитом установлено, що заробітна плата на рівні або менше рівня мінімальної заробітної плати була нарахована 61 005 керівникам юридичних осіб на загальну суму 129 057,5 тис. гривень.

У разі якщо б заробітна плата цим керівникам була нарахована бодай  на рівні двох мінімальних заробітних плат, додаткові надходження Пенсійному фонду України сум ЄСВ, розподілених на загальнообов’язкове пенсійне страхування, у грудні 2018 року розрахунково становили б 48 613,9 тис. грн (61 005 осіб*3 173,00 грн*2/1000 129 057,5 тис. грн)*22% * 85,6215%).

По-друге, установлені законом обмеження максимальної бази нарахування єдиного внеску дають змогу страхувальникам ухилятися від сплати ЄСВ, що зумовлює недоотримання доходів Пенсійним фондом України.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» установлює обмеження максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується ЄСВ. Зокрема, у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становила 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 – 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

Наявність таких обмежень дає змогу страхувальникам ухилятися від сплати ЄСВ шляхом нарахування мільйонної заробітної плати окремим працівникам, а решті працівникам – на рівні мінімальної заробітної плати.

Проведеними під час аудиту розрахунками установлено, що за умови нарахування єдиного внеску на всю суму заробітної плати застрахованих осіб у 2018 році додаткові надходження сум єдиного внеску, розподілених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, могли б становити понад 9,7 млрд грн або 26,4% дефіциту бюджету Пенсійного фонду України у 2018 році, що еквівалентно 4,9% від сум єдиного внеску, розподілених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які надійшли Пенсійному фонду України у 2018 році.

Отже, наявність установлених законом обмежень максимальної величини бази нарахування ЄСВ негативно впливає на обсяги надходжень до бюджету Пенсійного фонду України та уможливлює існування схем для ухилення від сплати єдиного внеску.

По-третє, чинна система адміністрування єдиного внеску є недосконалою, а відсутність дієвих заходів впливу на страхувальників за неповну та несвоєчасну сплату ЄСВ призводить до зростання заборгованості платників та є однією з причин дефіциту бюджету Пенсійного фонду України.

Аудит засвідчив, що Державна фіскальна служба України, яка здійснює адміністрування ЄСВ, не має достовірних даних про суми заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Крім цього, ДФС повною мірою не реалізує наданих їй повноважень щодо стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, зокрема щодо надіслання боржникам та органам державної виконавчої служби, у встановлених законом випадках вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ.

Водночас низьким є відсоток примусового виконання органами державної виконавчої служби вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Недосконалість чинного механізму адміністрування єдиного внеску пов’язана з відривом функцій з адміністрування єдиного внеску від Пенсійного фонду України як головного отримувача коштів від сплати ЄСВ, що є основним джерелом фінансування пенсій у солідарній системі пенсійного забезпечення.

Як наслідок, станом на 01.01.2016 заборгованість зі сплати єдиного внеску становила 7,2 млрд грн, на 01.01.2017 – 8,0 млрд грн, на 01.01.2018 – 8,6 млрд грн, на 01.01.2019 – 15,2 млрд грн, тобто за період з 01.01.2016 по 01.01.2019 зросла на 8,1 млрд грн або більш як удвічі. Станом на 01.01.2019 заборгованість зі сплати ЄСВ становила 15,2 млрд грн, або 41,2% від обсягу дефіциту бюджету Пенсійного фонду України у 2018 році.

Під час аудиту проведено аналіз 260 юридичних осіб, які станом на 01.08.2019 мають заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 3 117 124,7 тис. грн, який засвідчив, що у разі непогашення цієї заборгованості 211 234 застрахованим особам при призначенні пенсії не буде враховано від 1 місяця до понад 10 років стажу.

Невідшкодування підприємствами Пенсійному фонду України витрат, здійснених ним на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які працювали на роботах, що дають право на достроковий вихід на пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1 та Список № 2), призводить до покриття цих витрат за рахунок коштів Пенсійного фонду України і є одним із чинників, які зумовлюють дефіцит бюджету Пенсійного фонду України.

Сума заборгованості з відшкодування підприємствами фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 і Списком № 2 з 8,4 млрд грн станом на 01.01.2016 збільшилася до 12,4 млрд грн станом на 01.01.2019, або майже у 1,5 раза.

Аудитом установлені випадки, коли відшкодування не здійснювали не лише підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство, а й економічно активні та навіть прибуткові підприємства.

Слід зазначити, що майже 75% від загальної суми заборгованості з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 становить заборгованість державних підприємств (9,2 млрд грн), зокрема підприємств, які належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – 6,9 млрд  грн (або 75% від заборгованості державних підприємств).

За відсутності заходів впливу за невідшкодування або несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 і Списком № 2 Пенсійний фонд України та його територіальні органи проводять роботу щодо стягнення заборгованості з підприємств у судовому порядку, однак позбавлення Пенсійного фонду України та його органів пільг щодо сплати судового збору негативно впливає на обсяги та ефективність такої роботи.

Зважаючи на результати аудиту, для поліпшення ефективності формування дохідної частини бюджету Держаудитслужба надала рекомендації (пропозиції) Пенсійному фонду України та Міністерству соціальної політики України.

Нагадаємо, що Держаудитслужба  в липні 2019 року провела моніторинг закупівлі будівельних робіт за об’єктом «Укриття» ДСП ЧАЕС,  яка здійснена державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС», з очікуваною вартістю 2,55 млрд грн.